- догвинчувати
- —————————————————————————————догви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
догвинчувати — ую, уєш, недок., догвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. Закінчувати гвинтити що небудь; гвинтити до певної межі. Догвинчувати гайку … Український тлумачний словник
догвинтити — див. догвинчувати … Український тлумачний словник
догвинчування — я, с. Дія за знач. догвинчувати … Український тлумачний словник